Простатит – це запалення передміхурової залози. Основна причина його розвитку – це попадання в залозу інфекційного агента. Інфекція може проникати в передміхурову залозу із сечового міхура, сечівника, прямої кишки, по кровоносних і лімфатичних судинах малого таза. Але саме по собі попадання інфекції в простату ще не викликає захворювання. Для розвитку простатиту потрібні ще і "сприятливі" фактори. До цих факторів відносяться:
1. Загальне переохолодження організму.
2. Часті запори.
3. Робота в сидячому положенні, малорухомий спосіб життя. У першу чергу ризикують водії, оператори ЕОМ і всі ті, хто весь робочий день сидить і не має можливості (чи лінується) встати і розім'ятися.
4. Тривале статеве утримання і, навпаки, надмірна статева активність.
5. Хронічні запальні захворювання організму (наприклад, хронічний бронхіт) і хронічні вогнища інфекції.
6. Перенесені венеричні й урологічні захворювання (гонорея, хламідіоз, тріхомоніаз).
7. Стани, що пригнічують імунну систему організму.

Протікання простатиту може бути гострим чи хронічним.

     При гострому простатиті відмічаються виражений біль у промежині, над лобком, підвищення температури тіла, розлади сечовипускання, аж до гострої затримки сечі. У важких випадках розвивається абсцес.

     Хронічний простатит часто є наслідком недолікованого гострого. Іноді через стерте протікання початок захворювання важко виявити. Тому хронічний простатит розвивається значно частіше. Характерними симптомами є постійний ниючий біль у промежині, свербіж в анальній області, незначні слизові виділення із сечівника. При тривалому протіканні і неадекватному лікуванні спостерігається порушення статевої функції – недостатність ерекції, передчасна еякуляція. Це пов'язано із залученням у запальний процес нервів, відповідальних за еректильну функцію, що проходять через передміхурову залозу. Хронічний простатит дуже негативно позначається на загальному самопочутті чоловіка, роблячи його вкрай дратівливим, незадоволеним і заклопотаним тільки власним станом. Часто це виявляється настільки яскраво, що лікарі говорять, що для успішного лікування простатиту потрібно бути не тільки добрим урологом, але і психологом.

Діагностика
      Мабуть, немає жодного іншого захворювання, діагноз якого можна поставити по одному тільки дуже характерному жесту пацієнта, що відразу ж вказує обома руками на нижню частину живота у відповідь на традиційне лікарське запитання: що Вас турбує?
     Діагностика як гострого, так і хронічного простатиту рідко представляє для уролога труднощі. У першу чергу, після розпитування і загального огляду, лікар проводить пальцеве ректальне дослідження передміхурової залози й узяття секрету простати. Це неприємна, а при вираженому запальному процесі і досить болюча, але, на жаль, зовсім необхідна і незамінна процедура. До іншого діагностичному заходу при простатиті відноситься трансректальне ультразвукове дослідження.
     Перед початком лікування необхідно зробити в лабораторії посів сечі і секрету передміхурової залози з визначенням чутливості флори до різних антибактеріальних препаратів. Без цього лікування не буде ефективним, і приведе не до позбавлення від захворювання, а до його переходу в нову, більш важку форму.

Лікування
     Не завжди є можливість цілком вилікувати хворого від простатиту, але усунути симптоми захворювання і викликати стійку тривалу ремісію сучасна медицина в силах.

     Нормалізація способу життя необхідна як для лікування, так і для профілактики простатиту – адже якщо залишити без зміни фактори, що призводять до захворювання, рано чи пізно воно виникне знову. Тому необхідно внести раціональні зміни у своє життя – заняття спортом, прогулянки, правильний режим роботи і відпочинку, повноцінне і достатнє харчування (виключити з раціону гострі страви, спиртні напої), спостереження за регулярністю стільця.

Для лікування використовуються такі заходи, як:

1. Антибактеріальна і протизапальна терапії;
2. Масаж передміхурової залози;
3. Фізіотерапія;
4. Імунокорегуюча терапія.

     Тільки комплекс цих заходів при правильному способі життя може привести до бажаного ефекту. Лікування захворювання настільки важке, що не можна дозволити собі зневажити жодним з описаних методів лікування.

     Фізіотерапія при простатиті спрямована на посилення кровообігу в органах малого таза, що підвищує ефективність антибактеріальної терапії. Для фізіотерапії можуть бути використані електромагнітні коливання, ультразвукові хвилі, лазерний вплив, іонофорез чи просте підвищення температури в прямій кишці. Якщо немає можливості проводити фізіотерапію, іноді можна обмежитися мікроклізмами різних лікарських препаратів в теплій воді.

     Масаж передміхурової залози. Терапевтичний вплив масажу багатогранний. Під впливом масажу активізується кровообіг у залозі, поліпшується її трофіка, відновлюється дренажна функція, підвищується тонус м'язових елементів простати. Наслідком масажу є також посилення секреторної активності простати, що нерідко приводить до більшої рухливості сперматозоїдів. Практично неодмінним результатом масажу є менша хворобливість простати, полегшується сечовипускання.

Імуностимулююча терапія

"Поліоксидоній"
Препарат має імуномодулюючу дію, підвищує стійкість організму до локальних і генералізованих інфекцій. Крім цього він виявляє виражену детоксикаційну активність, знижуючи токсичність лікарських препаратів і хімічних речовин. Застосування "Поліоксидонію" у комплексній терапії дозволяє підвищити ефективність і скоротити тривалість лікування, значно зменшити використання антибіотиків. Поліоксидоній добре переноситься і не викликає алергійних реакцій.
     Пацієнти з гострими і хронічними урогенітальними захворюваннями приймають по 6мг "Поліоксидонію" через день курсом 10 ін'єкцій, у сполученні з хіміопрепаратами.

"Неовір"
     Імуностимулюючий і противірусний препарат. Активність "Неовіру" пов'язана з його здатністю викликати в організмі високі титри інтерферонів. "Неовір" має виражену стимулюючу дію на активність системи лейкоцитів. Використовується при уретритах, простатитах, епідидимітах.

"Віферон"

Виражену антивірусну і імуномодулюючу дія має людський інтерферон альфа-2, що випускається у свічках "Віферон". Він використовується при специфічних урогенітальних інфекціях: хламідіоз, генітальний герпес, уреаплазмоз, тріхомоніаз, гарднерельоз та ін. Для лікування простатиту приймають щоденно по 2 свічки "Віферон" на день з 12-годинним інтервалом протягом 10 днів.

Антибактеріальна і протизапальна терапії
    Вибір антибактеріального препарату строго індивідуальний і залежить від чутливості збудника. При виборі препарату необхідно враховувати його здатність проникати в простату. Серед сучасних антибіотиків висока ефективність спостерігається в "Сумамеду" (Азитроміцин), "Вільпрафену" (Джозаміцин), "Вібраміцину" (Доксициклін).

"Сумамед" є представником нової підгрупи макролідних антибіотиків, що одержали назву азаліди. Сумамед випускається в різних лікарських формах і за підсумками 2000 р. Сумамед зайняв 2 місце по популярності серед населення Москви. Сумамед часто використовується для лікування простатиту за методикою ударних доз. Рекомендується одноразове застосування 1000мг Сумамеду і наступне тижневе лікування Вібраміцином (Доксициклін) по 100мг двічі на добу.

Поради хворому на простатит тут.

На головну сторінку розділу "Стандартні методики"

Copyrights© 2003-2007 ВКФ "Аптека Доктор" ЛТД.