|
| |
|
Геморой.
Реліф, Детралекс.
Геморой – найпоширеніше колопроктологічне
захворювання. Гемороєм страждає в середньому 12 чоловік із 100.
Захворювання однаково часто зустрічається в чоловіків і жінок.
У жінок загострення геморою часто виникає під час вагітності,
як правило, в останньому триместрі.
Раніше чи пізніше, збільшення гемороїдальних
вузлів з'являється у більшості людей, тому що з віком зменшується
міцність зв'язку слизової оболонки анального каналу з його стінками,
і тому виникає випадання вузлів.
Фактори ризику:
- сидячий, малорухомий спосіб життя;
- закрепи, діарея;
- ожиріння;
- вагітність (особливо останній триместр);
- зловживання алкоголем;
- надмірне вживання копченої, гострої, солоної, пряної їжі;
- анальний секс;
- запальні захворювання в області малого таза;
- надмірні силові навантаження.
Для геморою характерні наступні основні
симптоми:
• свербіж, печіння в ділянці заднього проходу;
• кровотеча при дефекації, домішки крові в калових масах;
• відчуття стороннього тіла, тяжкості;
• випадання вузлів із прямої кишки;
• біль при дефекації, ходьбі, у положенні сидячи;
• болючість гемороїдальних вузлів при дотику.
Існує кілька стадій захворювання:
Стадія I: Збільшення гемороїдальних вузлів, супроводжується
кровотечею.
Стадія II: Гемороїдальні вузли випадають під час дефекації,
але вправляються самостійно.
Стадія III: Гемороїдальні вузли випадають під час дефекації
і вправляються тільки руками.
Стадія IV: Гемороїдальні вузли випадають і не вправляються.
Гострий тромбоз гемороїдальних вузлів: вузли не вправляються,
є гострий біль.
Гострий геморой.
Причинами звертання до лікаря звичайно є кровотечі, сильний біль
і неможливість вправляння гемороїдальних вузлів, що випали, тромбоз
зовнішніх чи внутрішніх гемороїдальних вузлів. Тромбоз може стати
першим проявом чи захворювання виникає на фоні інших симптомів.
Хворі з цією патологією мають потребу в екстреному наданні медичної
допомоги.
Діагностика
Діагностика геморою не представляє
особливих труднощів. Основними методами є:
• пальцеве дослідження – основний метод діагностики
проктологічних захворювань. Його проводять при всіх захворюваннях
прямої кишки, незалежно від їх характеру. Це дослідження дозволяє
швидко, без застосування дорогих приладів скласти досить точне уявлення
про стан прямої кишки.
• ректороманоскопія – найбільш розповсюджений, точний
і достовірний метод дослідження прямої кишки і нижнього відділу
сигмовидної кишки. За допомогою ректороманоскопу (він являє собою
порожню трубку діаметром до 1 см з окуляром на кінці) можна обстежувати
слизову оболонку кишки на глибину 30-35 см від заднього проходу.
• аналіз калу на скриту кров проводиться для того, щоб
виявити можливу кровотечу у вищерозміщених відділах кишківника.
Існує ряд захворювань, що можуть
бути помилково прийняті за геморой. Найбільш грізним з них є рак
прямої кишки. Також як і геморой, злоякісна пухлина прямої кишки
часто викликає кровотечу. Нерідко в пацієнтів, що прийшли на прийом
до проктолога зі скаргами на кровотечу, відзначається поєднання
геморою і раку прямої кишки. Внаслідок неправильного трактування
свого стану візит до проктолога може відкладатися на кілька місяців,
а нерідко і на рік.
Лікування геморою
На ранніх стадіях перевага надається
консервативному (медикаментозному) лікуванню. Фармакотерапія геморою
переслідує кілька цілей:
• зняття больового синдрому;
• ліквідація запального процесу;
• усунення тромбозу гемороїдального вузла;
• розслаблення внутрішнього сфінктера прямої кишки;
• нормалізація мікроциркуляції в зоні ураження.
Рекомендуються препарати для місцевого використання: свічки, мазі,
креми та гелі. Одними з найбільш ефективних є:
"Реліф" – швидкодіючий
засіб, для зняття болю, печіння і свербежу при зовнішньому і внутрішньому
геморої. Випускається у вигляді мазі і свічок. Олія печінки акули,
що входить до складу Реліфу, має протизапальну, гемостатичну, ранозагоюючу
і імуномоделюючу дію; фенілефрину гідрохлорид має місцевий судинозвужувальний
ефект. Це нормалізує співвідношення між припливом крові до гемороїдальних
вузлів і відтоком крові від них, а також сприяє зменшенню ексудації,
набряку, свербіжу, серозних виділень.
Спосіб застосування і дози.
Свічки Реліф вводять в анальний отвір до 4 разів на добу, особливо
на ніч, вранці і після кожного випорожнення кишечнику. Мазь Реліф
наноситься через аплікатор на уражені ділянки до 4 разів на день.
 "Гепатромбін"
– комбінований препарат для зовнішнього застосування. Гепарин,
що входить до складу препарату, виявляє місцеву антитромботичну,
протинабрякову і протизапальну дію, поліпшує місцевий кровообіг.
Спосіб застосування і дози. Наносять стовпчик мазі довжиною
5 см на уражені ділянки 1-3 рази на добу. Гель наносять на уражені
ділянки кілька разів у день.
Для лікування геморою також застосовуються
флеботропні препарати, що впливають на підвищення тонусу вен,
поліпшення мікроциркуляції в кавернозних тілах і нормалізацію
у них кровотоку. Це завдання можна вирішити за допомогою таких
засобів нового покоління, як "Детралекс", "Цикло-три-форт",
"Гінкор-форт", "Ендотелон".
 Застосування
Детралексу приводить до зняття
больового синдрому в 83% випадків, зменшення випадання вузлів
– у 81% випадків, зменшення кровоточивості – у 91% випадків.
У групі пацієнтів, що приймали Детралекс, відзначені зменшення
частоти прийому і зниження дозування ненаркотичних анальгетиків
у 2 рази, скорочення випадків щорічних загострень у 2,2 рази,
зниження тривалості загострень у 2 рази і зниження загального
середнього показника важкості загострень у 1,5 рази.
Детралекс має венотонізуючу і ангіопротективноу
дію. Зменшує розтяжність вен, підвищує їхній тонус і зменшує венозний
застій, поліпшує мікроциркуляцію і лімфатичний дренаж.
При гострому геморої призначають
по 6 таб. на добу протягом перших 4-х днів, потім – по 4
таб. на добу протягом наступних 3-х днів.
Хірургічне лікування
Показом до хірургічного лікування
геморою є наявність ускладнень, відсутність ефекту від консервативної
терапії. Сутність операції полягає у видаленні збільшених гемороїдальних
вузлів.
І насамкінець, правила для
полегшення симптомів при геморої:
1. Пийте більше води: принаймні 1.5 - 2 літри на день.
2. Уникайте їжі, здатної викликати місцеве подразнення (гостра
їжа, алкоголь).
3. Дотримуйте збалансованої дієти: приймайте їжу, багату
клітковиною, злакові – хліб з висівками, фрукти й овочі.
4. Дотримуйте особистої гігієни, але уникайте засобів, що
при тривалому використанні можуть викликати подразнення.
5. Регулярно робіть фізичні вправи, наприклад, займайтеся
гімнастикою, плаванням, ходьбою; але уникайте певних видів спорту:
велосипедного, кінного.
6. Намагайтеся не піднімати тяжкі предмети.
7. Намагайтеся не носити занадто обтягуючу білизну.
8. Не залишайтеся занадто довго в парній при високій температурі.
9. Не проводьте в туалеті тривалий час, наприклад за читанням.
10. Своєчасно звертайтеся до лікаря.
На головну
сторінку розділу "Стандартні методики"
|
