|
Овуляція
Овуляція
(лат. ovum яйце) вихід зрілої, здатної до запліднення
яйцеклітини з фолікула яєчника в черевну порожнину; етап менструального
циклу (яєчниковий цикл). Овуляція в жінок дітородного віку відбувається
періодично (кожні 21-35 днів). Періодичність її регулюється нейрогуморальними
механізмами. Постійний для кожної жінки овуляційний ритм змінюється
протягом 3 місяців після аборту, протягом року після пологів, а
також після 40 років, коли організм готується до передклімактеричного
періоду. Припиняється овуляція з настанням вагітності і після вгасання
менструальної функції. Момент овуляції надзвичайно важливий для
визначення дня, найбільш сприятливого для зачаття (чи, навпаки,
для запобігання від небажаної вагітності) у природних умовах і для
застосування штучних методів подолання безплідності екстракорпорального
і штучного запліднення.
Суб'єктивними ознаками
овуляції можуть бути короткочасні болі внизу живота, відчуття "пухирця,
що лопнув" у середині циклу, деякі жінки відзначають посилення
статевого потягу. Об'єктивними збільшення слизових виділень
з піхви, що пов'язано з різким підвищенням рівня естрогенів і зниження
ректальної (базальної) температури в день овуляції з підвищенням
її наступного дня, підвищення вмісту прогестерону в плазмі крові
та ін.
Діагностика
гінекологічне обстеження. Спостереження за виділенням
слизу (його розтяжність, прозорість, кристалізація) з каналу шийки
матки;
вимірювання базальної температури;
визначення рівня естрогенів у слині;
визначення рівня гормонів у сечі.
Порушення
овуляції може бути викликано запаленням геніталій, дисфункцією кори
наднирників чи щитовидної залози, системними захворюваннями, пухлинами
гіпофіза і гіпоталамуса, стресовими ситуаціями. Відсутність овуляції
в дітородному віці (ановуляція) проявляється порушенням ритму менструацій
за типом олігоменореї (менструація тривалістю 1-2 дні), аменореї,
дисфункціональних маткових кровотеч.
Ановуляція завжди є причиною безплідності
жінки.
На головну
сторінку розділу "Гінекологія"
|