Ендометріоз – одне з найпоширеніших гінекологічних захворювань, яким страждають до 15% жінок дітородного віку. Ендометріоз – це захворювання, при якому усередині матки, у позаматковому просторі й в інших органах виникають вузли, подібні по будові з ендометрієм (внутрішня слизова оболонка матки). У цих включеннях відбуваються циклічні зміни, подібні зі змінами в слизовій оболонці матки під час менструального циклу.

     Дуже часто ендометріоз виявляється, коли жінка приходить до лікаря, щоб розібратися – чому ж у неї не настає вагітність. При цьому з'ясовується, що вогнища ендометріозу і є причиною безплідності. Ендометріоз супроводжується безплідністю в 40-60% випадків. Причому особливість його полягає в тому, що типові причини безплідності (непрохідність маткових труб, порушення менструального циклу) у жінки при цьому можуть і не спостерігатися. Безплідність може являтися єдиним клінічним проявом ендометріозу.

Також характерними ознаками ендометріозу є:
• больові менструації;;
• болі під час статевого акту;
• болі внизу живота, не пов'язані з менструацією, іррадіація болей у поперек і куприк;
• темні кров'янисті виділення з статевих шляхів до і після менструації.

Причини:
     Сьогодні існує чимало теорій виникнення ендометріозу. Але жодна з них, на жаль, не дає повного пояснення – чому ж усе-таки це захворювання розвивається. Самою розповсюдженою в даний час теорією походження ендометріозу є перенесення фрагментів ендометрія через труби під час менструації. Є також думка, що ендометріоз являє собою аутоімунне захворювання.

     Достовірно відомо, що "пусковим моментом" для розвитку ендометріозу може стати аборт. Адже для організму жінки це дуже сильний стрес – і психологічний, і фізичний (травмуються тканини), і гормональний.

Діагностика
• огляд фахівця-гінеколога;
• ультразвукове сканування;
• тестування на пухлинні онкомаркери (спеціальний аналіз крові).

Лікування
     Основними методами лікування ендометріозу є хірургічний, гормональна і симптоматична терапії.

     Медикаментозний метод лікування заснований на застосуванні гормональних препаратів, що дозволяють нормалізувати роботи яєчників і виключити утворення вогнищ ендометріозу. Чим раніше жінка звертається до лікаря при виникненні характерних симптомів, тим вища імовірність того, що захворювання можна буде вилікувати, не проводячи хірургічне втручання.

Прогестагени

Дуфастон
Дуфастон (дидрогестерон) являє собою ретропрогестерон. Це сильний і активний прогестаген, структура і дія якого подібні з ендогенним прогестероном. Дуфастон при ендометріозі знімає тазові болі, усуває чи приводить до регресії уражень – при цьому не перешкоджає заплідненню.
     Дуфастон відрізняється від інших прогестагенів тим, що у терапевтичних дозах практично не гальмує овуляцію. Крім того, його відрізняє добра переносимість і відсутність андрогенних ефектів. На відмінну від більшості інших гормональних препаратів, Дуфастон має дуже вузький спектр протипоказань і є препаратом вибору для лікування хворих, що бажають завагітніти.
     При ендометріозі приймають 10 мг Дуфастону два чи три рази в день з 5-го по 25-й день циклу чи безупинно.

Аналоги регуляторного фактору лютеінізуючого гормону

Золадекс
     При лікуванні ендометріозу Золадекс пом'якшує симптоми, включаючи біль, і зменшує розмір і кількість ендометріальних уражень. Одне депо (3.6 мг) препарату Золадекс вводять підшкірно в передню черевну стінку кожні 28 днів. При бажанні можна зробити місцеве знеболювання. Для хворих з нирковою чи печінковою недостатністю, а також для хворих літнього віку, проводити коректування дози немає необхідності.
     Лікування доброякісних гінекологічних захворювань варто проводити тільки протягом 6 місяців. Повторні курси проводити не рекомендують.

Андрогени

     Серед похідних андрогенів досить часто застосовують "Даназол", що володіє широким спектром дії і безпосередньо впливає на процес ендометріозу. Ефективність лікування складає 63-93%, однак прийом препарату супроводжується вираженими побічними діями, як андрогенного, так і прогестагенного характеру.

Хірургічні методи лікування
Усе частіше використовується консервативний хірургічний метод лікування з метою збільшення фертильності й усунення болю в малому тазі. Упровадження таких методів, як лапораскопічна коагуляція, мікрохірургія, лапораскопічна лазерна хірургія значно спростили можливість видалення спайок.

На головну сторінку розділу "Гінекологія"

Copyrights© 2003-2008 ВКФ "Аптека Доктор" ЛТД.